Тема: Українські  Вечорниці

Мета: Відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу, виховувати бажання відроджувати  і оберігати народні звичаї, розвивати  усне мовлення, формувати  відчуття  краси  рідної  мови , викликати у дітей  бажання  робити  добре  і  мудре , виховувати почуття  любові до рідного  краю.

Хід  розваги

Ведуча: Добрий  вечір , дорогі  наші, діти!  Добрий вечір , шановні гості! Сьогодні, в цьому прекрасному святково оформленому залі зібралися наші батьки, їхні діти , та працівники дитячого садочка. Нашій славній Україні, її працелюбному народові, споконвічним українським традиціям, народним пісням і звичаям присвячуємо наші українські вечорниці.

Україна – славна і чудова земля . Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним  трепетом  згадує те місце , де вона народилася , де промайнуло її босоноге дитинство з дивосвітом – казкою у затишній оселі. Україна – це наша земля наш рідний край, наша країна з славною багатовіковою історією і мудрими талановитими людьми, з чарівною піснею, що дивує весь світ,багатющими народними традиціями, з мальовничою природою. Україна... Вона в усьому що нас оточує, місяці, зорях, стежці, якою ви йдете до дитячого садочка ,у кожному камінчику, деревці. Все це рідне і близьке кожному з нас.

Дитина:        Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори й полонини,

Різні трави, різні квіти

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То – прекрасна Україна

Нашого народу дім.

Пісня: «Виростиш ти сину» (виконують учасники вечора.)

(Виходять хлопчик і дівчинка)

Дівчинка:     Україна я маленька

Українці батько й ненька

Українкою я звуся ,

І тим іменем  горжуся.

Хлопчик:  А скажи , де край твій рідний?

Дівчинка:     Де шумлять  степи безкраї

Наче вміють говорити,

Де ясніше сонце сяє,

Де солодше пахнуть квіти.

Різні в світі є країни ,

Гарні є і є багаті,

Та найкраще в Україні ,

Бо найкраще в рідній хаті.

Ведуча: На дворі весна . І в нас на вечорницях панує весняний настрій. Але які ж  це вечорниці, коли на них не порядкує господиня ? А от і вона ! Дозвольте вас усіх познайомити з нашою господинею.

Господиня: ( виконує пісню « Господиня гарна  я» ).А щоб було мені веселіше, я  взяла на допомогу собі господаря ( господар кланяється).

Господар: «Добрий вечір дорогі діти, і всі присутні ! Правда чудова  ця фраза ? Вона ніби зближає нас з вами відразу. Після дня трудового, цілком до речі щоб був у нас дійсно чудовий  вечір. Упоравшись з ділом , хіба не варто зустрітися з піснею?

Господиня:Народна пісня ! Хто не був зачарований нею ? Вона завжди багата мелодією і красою образів. Подивися, господарю , скільки на наших вечорницях зібралося дітей. Всі вони дуже люблять українську народну творчість , гарно співають , танцюють .

Пісня:   « Ой ходила дівчина бережком»

Танець: « Вишенька черешенька»

 Господиня: Діти ,який у вас зручний і красивий одяг,а чи хочете ви знати , як виготовляли одяг колись, ще як були маленькими ваші бабусі ? У нас в гостях бабуся  Софійки. Ось послухайте її.( Бабуся розповідає, як колись ткали полотно і якими знаряддями користувалися. Демонструє в роботі прялку , веретено).

Господиня: Бабусю ми вам дуже вдячні за розповідь. А дітки наші приготували  для Вас пісню «Грицю, Грицю – до роботи».

Господар:     Що за вечір: як без танців,

Це , напевне скаже всяк,

Тож  попросим  ми сміливих

По три хлопці на гопак.

Швидких ,спритних та умілих

Є такі тут серед вас?

Щоб за ними нам кортіло

Всім в танок пуститись враз.

( виходять 4 хлопці. Під музику гопака танцювальними кроками наближаються до стільця , вдягають шапку й пояс. І танцюючи , повертаються назад, акуратно знімаючи шапку й пояс.)

Ведуча: Дорогі друзі ! Всі ми бачимо що нас оточує все рідне, українське. Ось подивіться, які чудові рушники прикрашають нашу кімнату. Витри лице рушником , що вишивала мати, і ніби нап’єшся цілющої води.

Дівчинка:  Мені розповідала моя бабуся , що колись вишивали рушники одні для хлопчиків , другі для дівчаток. Для хлопчиків вишивали чорнобривці,  волошки,а для дівчаток цвіт вишні ,незабудки.

Хлопчик:  А я ще знаю , що були родинні рушники. На них вишивали котиків , півників. Це означало , що в цій родині в пошані батьки.

Ведуча: Отже, ми можемо признатися , що рушники на Україні здавна в пошані . Мати дарувала рушника синові , що збирався в дорогу , як оберіг від нещастя. Вишитими рушниками зустрічають дорогих гостей , стелять під ноги молодим на весіллі. А яка чудова пісня є про рушник. Тож давайте, дорогі мами, заспіваємо пісню про рушник: « Пісня про рушник».

Ведуча:А які ж то вечорниці без щирого українського гумору, забавлянок, прислів’їв , закличок, загадок, примовок?

На околиці села, як мовиться в казці.

Жив веселий дід Хома і баба Параска.

Біля хати у садку , діти гомоніли,

Розважалися малі , а старі раділи.

Дід учив гончарювати , на сопілці грати,

Баба вчила вишивати і пісні співати.

Ой цікаві ж для малят ці часи дозвілля

Скоромовки і казки, загадки, прислів’я.

Господар:  А відгадайте діти загадку: 

Сидить звір у кожусі

Біля пічки гріється,

Без водички миється.

Господиня:  І я теж знаю загадку:  

По дорозі цуцик біг

Скільки цуцик має ніг?

Почали усі лічити

Десять вийшло у Микити

Чи не так? (4)

А які прислів’я  знаєте ? ( діти по черзі розповідають)

• Полохливий заєць і пенька боїться.
• Хотіли робити спішно , а вийшло смішно.
• Пташка красна своїм пір’ям – а людина знаннями.
• Добре слово краще за цукор і мед.

Господар:  А які скоромовки вмієте швидко промовляти?

• Вибіг Гришка на доріжку,

На доріжці сидить кішка

Взяв з доріжки Гришка кішку

Хай піймає кішка мишку.

• На печі , на печі лежать смачні калачі

Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.

Господиня:  А тепер пригадайте  забавлянки.

Хлопчик:      Послухайте, люди. Довга байка буде:

Був собі раз горобець прилетіла горобчиха

Питається баби стиха: -А хто збив наш ранець?

Баба каже: горобець. Чи  казати знов з кінця?

Як казати , то казати: - Був собі раз горобець…

Дівчинка:    Ходить квочка коло кілочка

Водить діток – одноліток.

Потягушки, потягушки

На кісточки ростушки

Хай росте Іванечко,

Високий ,як батечко.

(діти звертаються  до господаря  з проханням розповісти  якусь смішинку.)

Господар: Хлопчик звертається до батька: « Татусю, подаруй мені барабан». Татусь відповідає: « Я подарував би тобі , синку , та боюся ти заважатимеш мені працювати» . Син: « Що ти , татусю , я тільки тоді буду барабанити , коли ти будеш спати».

Діти:  А ще ми вміємо гратися в народні ігри.( гра «Галя по садочку ходила»)

Господиня: Ой , діти , як ви всі нам сподобалися , як багато ви знаєте. Дуже ніжно звучить із ваших вуст наша рідна українська мова.

Хлопчик:     Бабусю , а я віршик знаю про рідну мову.

Мова рідна, рідне слово ,хто вас забуває

Той у грудях не серденько а лиш камінь має.

Як ту мову нам забути котрою навчила

Нас всіх ненька говорити ненька наша мила!

Господар: Щось вечір такий довгий. Наспівалися , натанцювалися,аж їсти захотілось. А ви , дорогі гості, чи не хочете посмакувати? Що на це нам скаже господиня ? Чим нас почастує?

Господиня:   Милі гості просимо до столу . Вареники  будем  їсти.

В кожній хаті на Вкраїні

Вареники варять нині

Ці вареники знаменні

Як їх родичі пельменні.                                                                       

Господар:     Вареники дуже ситні  вас чекають у макітрі

Білолиці , круглолиці їжте , їжте  просим  щиро

На вареники із сиром  вареники не погані

Вареники у сметані .

Ведуча: Дорогі друзі! От і закінчується наші вечорниці. Дозвольте подякувати всім , хто прийшов до нас на веселе і радісне свято, прийняв у ньому активну участь.

Господарі :   Скільки б не співали

А кінчать пора

Щастя і здоров’я

Зичить дітвора

І у вас і у нас

Хай все буде  гаразд

Щоб  і ви і ми щасливі були.

Пісня: « Грицю , Грицю - до роботи»

Танок: «Вишенька черешенька»

Розповідь вірша: « Де шумлять степи безкраї»